Чи потрібні дитині вітаміни?

Весняний авітаміноз – це реальна проблема чи страшилка? Чи потрібно давати дітям вітаміни зі баночок? Давайте розбираємось в цій статті.

Читай також нашу статтю: Ознаки депресії у дітей

Чи існує авітаміноз насправді

Термін «авітаміноз», який так люблять використовувати все довкола, некоректний. Приставка “а-” означає, що якийсь вітамін практично повністю відсутній в організмі. Такі важкі стани зараз трапляються вкрай рідко. У країнах, де немає голоду, причиною, як правило, стає серйозне захворювання, через яке дитина не засвоює вітамін, навіть якщо він надходить із їжею.

Приклад класичного авітамінозу – нікталопія, відоміша як куряча сліпота. Через глибокий дефіцит вітаміну A людина дуже погано бачить у сутінках, виникають інші порушення з боку очей, шкіри. Ще один приклад авітамінозу, на який страждали мореплавці минулих століть — цинга. Вона виникає при дефіциті вітаміну C і проявляється у вигляді кровоточивості ясен, крововиливів під шкірою.

Правильний термін – звичайно, «гіповітаміноз». Приставка “гіпо-” означає “нижче”, “менше”. Зростаючий організм отримує менше вітамінів, ніж йому потрібно. Це теж погано, але не так критично, як авітаміноз.

Насправді гіповітамінози у сучасних дітей теж трапляються не так часто. Симптоми таких станів схожі на прояви авітамінозу, але виражені слабше, наростають повільніше. Як правило, гіповітаміноз виникає через дуже погане харчування, серйозні хвороби травної системи або через хронічні інфекції. Іншими словами, до норми вітамінів в організмі не вистачає зовсім небагато. Чітких симптомів цього стану немає.

Часті застуди, постійна втома, погана успішність у школі, нестійкі емоції, рідке випорожнення, ламкі нігті — схожі прояви можуть бути викликані сотнями різних причин. Чи дійсно дитині не вистачає вітамінів та мінералів? Якщо не вистачає, то яких саме? Відповіді на ці запитання допоможе знайти лише лікар. Точні дані можна отримати, якщо здати аналіз крові на вітаміни.

Що таке весняний гіповітаміноз

Думки фахівців щодо того, коли дітям потрібно приймати вітамінні препарати, розходяться. Одні вважають, що вітамінопрофілактика потрібна лише взимку та навесні, інші — що їй потрібно займатися цілий рік.

Вважається, що влітку діти їдять багато продуктів з грядки, тому отримують достатньо вітамінів. А до зими, коли «запаси» в організмі закінчуються, починається вітамінна недостатність, яка досягає апогею провесною.

Але багато вітамінів в організмі не запасаються – вони повинні надходити регулярно. Це аргумент на користь того, щоб при необхідності приймати їх цілий рік.

В даний час їстівного достатку масових авітамінозів не буває. Практично всі необхідні вітаміни (а потрібні вони у крихітних кількостях) ми отримуємо з їжею. Тому якщо немає обтяжуючих обставин (наприклад, хвороб внутрішніх органів чи веганської дієти), до авітамінозу дійти практично неможливо. Дієта наша не залежить від пори року, тому поняття «весняний авітаміноз» тим паче архаїчне. Єдиний вітамін, якого більшості з нас не вистачає, і особливо після зими – це вітамін D, який потрібно додавати в їжу у всі сезони, коли немає сонця. Полівітамінні добавки не тільки марні – вони можуть завдати шкоди, тому їх застосування не рекомендується. Якщо лікар виявляє ознаки якогось гіповітамінозу, призначається конкретний вітамін, якого не вистачає, в лікувальній дозі.

Коли дітям не вистачає вітамінів

Кожна дитина проходить у житті звані критичні періоди розвитку. 

• У 3 роки прискорюється зростання, при цьому часто неузгоджується робота нервової, ендокринної та серцево-судинної систем.
• У 5-7 років активно дозріває нервова система. Відбувається «перше витягування» — дуже зростає зростання, аж до кількох сантиметрів на рік. У цьому віці діти йдуть до школи, далеко не завжди легко адаптуватися до нового способу життя.
• У 11-15 років настає пубертатний період, майже переважають у всіх органах і системах відбуваються колосальні зміни.

Під час критичних періодів розвитку організм особливо вразливий, йому потрібно більше поживних речовин, мінералів, вітамінів.

Потреба у вітамінах підвищена при високих розумових та фізичних навантаженнях, алергічних захворюваннях, частих та хронічних інфекціях, хворобах печінки та травного тракту, при прийомі деяких ліків (антибіотиків, проносних та ін.).

По-перше, профілактичний прийом вітамінів дітям не потрібний, якщо вони повноцінно харчуються. По-друге, діти з дефіцитом нутрієнтів, “нехочухи”, малоїжки можуть додатково приймати вітаміни. Але й їм насамперед необхідно налагодити харчування. По-третє, дефіцит білка, цинку, заліза, вітаміну А, В6 та фолатів справді може призвести до підвищеної сприйнятливості до різних інфекційних захворювань. Але те, що мультивітаміни допомагають боротися із захворюваннями, це міф. І останнє: діти, які повноцінно харчуються і отримують вітаміни при цьому, отримують ризик розвитку гіпервітамінозу, що теж не корисно».

Як правильно пити вітаміни

В Україні зареєстровані сотні вітамінно-мінеральних комплексів. Їх можна придбати в аптеці, але ліками вони офіційно не є. Вітаміни відносять до біологічно активних добавок – БАДів. Не всі комплекси, представлені нам ринком, підходять для вітамінопрофілактики у дітей.

Ключове слово тут – профілактика. Згідно з рекомендаціями експертів Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я та здоровим глуздом, профілактичні дози — це такі, що не перевищують добових норм. А вони для кожної вікової групи є різними. Частину вітамінів дитина отримає з їжі, решта — із драже чи сиропу. Якщо перевантажити організм, може виникнути гіпервітаміноз — стан нічим не кращий за гіповітаміноз. Навіть «ідеально збалансовані вітамінно-мінеральні комплекси» не завжди бувають ідеальними.

Різні вітаміни та мінерали можуть бути несумісні. Наприклад, аскорбінова кислота (вітамін C) погано уживається з міддю, вітамін E – із залізом. Ще потрібно робити поправки на ліки, які дитина приймає разом із вітамінами, та інші чинники.

Тому перш ніж купувати дитині розрекламовані «вітамінки» у гарному пакуванні, обговоріть нюанси з лікарем-педіатром.