Гіпоксія плода

Гіпоксія плода – патологічний стан плода, що виникає внаслідок порушення транспортування кисню від організму матері до дитини або порушення функції поглинання кисню тканинами плода. Цей синдром розвивається на будь-якому терміні вагітності та несе несприятливі наслідки для здоров’я та життя майбутнього малюка.

Гіпоксія плода на ранніх термінах вагітності уповільнює розвиток ембріона і часто викликає різні відхилення у розвитку та життєдіяльності. Гіпоксія, що розвивається на пізніх термінах, загрожує ураженням нервової системи, затримкою росту плода, а також зниженням адаптаційної функції дитини. Патологія може спостерігатися як із виношуванні дитини, і під час пологів.

Гіпоксію поділяють на два типи:

• гостра (гостре кисневе голодування, що загрожує здоров’ю та життю дитини);
• хронічна (поступово киснева недостатність, що розвивається).

Читай також нашу статтю: Що потрібно брати до пологового будинку

Причини гіпоксії плода

Гостра форма

Викликати гостру гіпоксію можуть:

• Швидкі чи тривалі пологи – тривалі пологи небезпечні тривалим часом здавлювання головки у родових шляхах. Швидкі пологи становлять небезпеку тим, що у дитини не вистачає часу для адаптації та правильного розвороту у пологових каналах;
• Передчасне вилити вод – тривалий безводний період може стати причиною гіпоксії;
• Порушення кровообігу пуповини – ушкодження петель пуповини, утворення вузлів, міцне обвивання пуповиною під час пологів, відрив пуповини сприяють виникненню гіпоксії;
• Слабкість пологової діяльності – тривала низькопродуктивна активність матки перешкоджає просуванню плода по родових шляхах, стомлює жіночий організм та викликає кисневе голодування плода;
• Передчасне відшарування плаценти – це критичний стан, який становить загрозу матері та дитині. Частина плаценти відшаровується від матки, розриваються судини, що живлять. Матка не може скорочуватися так, як у ній розташовується плід. Починається гостра гіпоксія у плода та кровотеча у жінки;
• Розрив матки – екстрений стан, який може спричинити раптову загибель вагітної та плода. Причинами розриву може бути витончення шва на матці.
• Підвищений тонус матки;
• Застосування наркотичних знеболювальних засобів під час пологів;
• Гіпотонія – низький артеріальний тиск у матері погіршує приплив крові до плода та викликає дефіцит кисню.

Хронічна форма

Причинами хронічної кисневої недостатності плода можуть бути різні захворювання і стани вагітної:

• захворювання дихальної системи (астма, бронхіт, запалення легень тощо);
• хвороби серцево-судинної системи (анемія, вада серця, гіпер- або гіпотонія, серцева недостатність і т. п);
• цукровий діабет, порушення роботи щитовидної залози; гормональний збій;
• антифосфоліпідний синдром. Патологія, за якої велика ймовірність настання безпліддя, ускладнення вагітності, невиношування дитини;
• несумісність резус-факторів крові матері та плода;
• гестоз (пізній токсикоз вагітності);
• порушення функціонування плаценти, яке характеризується ендокринною, поживною, транспортною, метаболічною дисфункцією плаценти;
• переношування вагітності;
• багатоплідна вагітність може бути причиною нерівномірного надходження крові до плодів і один із плодів може відчувати нестачу кисню;
• інфекційні захворювання статевої, кишкової, сечової систем, а також ГРВІ;
• прийом алкоголю, куріння.

Ознаки та симптоми

На ранній стадії вагітності патологію виявити досить складно, найчастіше вона проявляється у другій половині терміну виношування малюка. Необхідно звертати увагу на періодичність та кількість рухів плода. При нормальному перебігу вагітності має бути не менше десяти ворушень плода протягом доби протягом кількох хвилин із перервами в 1-2 години. Зниження активності часто сигналізує про гіпоксію, що розвивається. У другій половині вагітності має прослуховуватися серцебиття дитини.

Ознаки гіпоксії плоду, що розвивається:

• тахікардія, аритмія, брадикардія у плода;
• надмірно активне ворушіння плода – інтенсивні внутрішньоутробні рухи можуть доставляти хворобливі відчуття матері та підвищувати тонус матки;
• надто низька активність плода;
• зелене або буре забарвлення відхідних вод.

При гіпоксії плода також можуть спостерігатися симптоми патології у вагітної:

• сильний токсикоз;
• депресивні стани;
• часта втома, безпричинна втома;
• безсоння;
• перепади артеріального тиску;
• порушення слуху та зору.

Діагностика гіпоксії плода

При зниженні інтенсивності ворушіння плода або навпаки, при їх активізації вагітна повинна негайно звернутися до свого гінеколога. За допомогою стетоскопа лікар прослуховує ритм, частоту, звучність серцебиття, визначить чи виключить наявність шумів.

Проводиться УЗД та доплерометрія. За допомогою кардіотокографії проводиться діагностика стану серця дитини, рухів плоду, активності скорочень матки. Амніоцентез та амніоскопія проводиться через шийку матки та оцінює кількість, колір, біохімічний склад навколоплідної рідини. Також проводиться дослідження крові плода із передлежачої частини. Додатково призначають бімануальне акушерське дослідження при скаргах на різноманітні виділення.

Лікування гіпоксії плода

При гострій гіпоксії призначається екстрене розродження. При хронічній гіпоксії проводяться різні види терапії: метаболічна, оксигенна, антиагрегантна, терапія зниження тонусу матки. Прописуються кисневі коктейлі, натуральні седативні препарати, помірне фізичне навантаження, правильне харчування. Проводиться лікування гострих захворювань вагітної та лікування ускладнень вагітності.

Наслідки гіпоксії плода

Гіпоксія плода небезпечна на будь-якому етапі вагітності та пологів і має серйозні несприятливі наслідки. Відбувається затримка розвитку та зростання плоду. У новонародженої дитини можуть виникнути дисфункції або неправильна робота багатьох органів. Слабшає імунітет, малюк має низькі адаптаційні здібності. Часто спостерігаються порушення серцево-судинної, дихальної, нервової систем, психомовні відхилення. Високий ризик різних вад та розвитку ДЦП. Гіпоксія може призвести до асфіксії – важкого невідкладного стану.

Для профілактики гіпоксії плода жінка повинна вести правильний режим життя протягом усього терміну вагітності. Потрібне лікування наявних захворювань, раціональне харчування, відмова від шкідливих звичок, помірне фізичне навантаження, спокій, своєчасне обстеження та контроль здоров’я матері та плода.