Як вводити прикорм дітям

Прикорм – це введення в раціон немовляти додаткової їжі, окрім грудного молока або суміші. Зазвичай прикорм починають вводити у віці близько 6 місяців, коли дитина вже готова спробувати інші продукти. Прикорм може включати пюре з овочів, фруктів, каші, м’яса та інших продуктів, поступово розширюючи раціон дитини. Основна мета прикорму – забезпечити дитину додатковими поживними речовинами і допомогти їй адаптуватися до дорослої їжі.

Читай також нашу статтю: Як користуватися ніблером

Що таке і для чого вводять прикорм

Прикорм – це будь-які продукти, які доповнюють раціон дитини. Введені за схемою страви з часом замінюють материнське молоко і суміш, дитина все рідше прикладається до грудей або пляшечки і поступово переходить на загальний стіл.

Прикорм вводять для того, щоб не допустити дефіциту потрібних для росту і розвитку мікроелементів. З кожним місяцем дитині потрібно все більше корисних речовин, одного грудного молока або суміші стає мало.

Маленькій дитині не можна давати все підряд: у її шлунку виробляються ще не всі ферменти, вона не може жувати і випорожнюватися як доросла людина. Продукти для прикорму немовлятам підбирають з урахуванням вікового розвитку ШКТ. Крім поповнення мікроелементів, яких бракує, прикорм вводять для того, щоб дитина вчилася жувати, ковтати і розрізняти смаки.

На думку педіатрів, різноманітність продуктів прикорму формує правильну харчову поведінку дитини. Це означає, що в майбутньому вона їстиме здорові продукти і харчуватиметься збалансовано: не переїдатиме і не голодуватиме.

Чому немовляті не можна давати дорослу їжу

Будова і функціонування шлунково-кишкового тракту в новонароджених дітей не такі, як у дорослого. Органи травлення закладаються і формуються ще внутрішньоутробно, проте до моменту народження не всі вони можуть виконувати свої функції в повному обсязі.

Протягом перших трьох років життя і до 10-12 років органи травлення проходять важливі етапи розвитку. Ось чим дитячий організм відрізняється від дорослого:

• У перші 3-4 місяці слизова оболонка порожнини рота в дітей відносно суха, у них немає зубів, майже всю ротову порожнину займає великий язик, регуляція слиновиділення та заковтування слини ще незріла. Усе це впливає на процес жування: дитина фізично не може жувати.
• Стравохід, шлунок і кишечник у дитини менші, ніж у дорослої людини. Наприклад, у немовляти віком 4 дні місткість шлунка приблизно 50 мл, у рік – 220 мл, а до 10-12 років стає 1200-1500 мл.
• Органи травлення дитини складаються із серозного, м’язового та слизового шарів. При народженні м’язовий шар органів травлення розвинений слабко, а він відповідає за перистальтику – просування харчової грудки по ШКТ. Слизова оболонка, в якій розташовані залози, що виділяють ферменти для перетравлення, протягом перших 3 місяців життя збільшуються в 3 рази, а до періоду пубертату – в 10 разів.
• У дітей перших тижнів життя низька концентрація соляної кислоти в шлунковому соку і його слабка кислотність. Ферменти шлункового соку адаптовані до гідролізу казеїну: він розщеплюється з більшою швидкістю, ніж інші білки. Білки рослинного походження в перші 2 місяці життя практично не розщеплюються, ця здатність з’являється до 3 місяців, а з 4 місяців вона має високі показники – тільки з цього віку дитина може перетравлювати овочі. Білки м’яса починають перетравлюватися ще пізніше, у 5-6 місяців, ця активність стає добре вираженою у 7-місячних дітей.
• Формується мікробіота шлунково-кишкового тракту, яка безпосередньо бере участь у процесі перетравлення їжі.

Усі ці поступові зміни шлунково-кишкового тракту призводять до того, що дитина стає здатною перетравити “дорослу” їжу.

У якому віці починають прикорм

ВОЗ у методичних рекомендаціях говорить, що здорова дитина готова до розширення раціону у віці від 4 до 6 місяців. До цього віку дитина ще не готова до будь-якої їжі, крім материнського молока або молочної суміші.

Комітет з харчування ESPGHAN у рекомендаціях від 2017 року підтвердив, що незалежно від характеру вигодовування – грудного чи штучного – прикорм має бути введений в інтервалі від 17 до 26 тижнів життя.

До 4-місячного віку гастроінтестинальний тракт дитини стає більш зрілим:

• зменшується спочатку підвищена проникність слизової оболонки тонкої кишки. Це означає, що організм починає “фільтрувати” продукти, що надійшли. Спочатку такого фільтра немає: всі продукти легко всмоктуються і поширюються по всьому організму – дитину легко отруїти;
• починають вироблятися деякі “дорослі” травні ферменти. Це означає, що дитина може перетравлювати більш різноманітну їжу, а не тільки молоко або суміш;
• формується достатній рівень місцевого імунітету, що знижує ризик розвитку алергічних реакцій.

До 4 місяців дитина вже вміє ковтати напіврідку і густішу їжу, що пов’язано із згасанням “рефлексу виштовхування ложки”.

Якщо вводити прикорм після 6 місяців, то в організмі дитини може з’явитися дефіцит мікроелементів, наприклад заліза і цинку, через це може затриматися розвиток навички жування густої їжі.

Які продукти потрібно ввести до року

Головними критеріями введення продуктів слугує наявність харчового інтересу, згасання навички виштовхування їжі, вміння тримати голову і відповідний вік.

Немає “найправильнішого” продукту для початку прикорму: у різних країнах починають прикорм із різної їжі. Наприклад, у США поширений варіант першої їжі – м’ясо, оскільки це чудове джерело заліза: діти після 6 місяців можуть відчувати дефіцит цього мікроелемента, тому що материнське молоко вже не може повністю покрити зростаючі потреби. У Канаді багато батьків починають прикорм з авокадо, тому що у нього відповідна м’яка текстура і нейтральний смак. В Україні традиційно починають з овочевих пюре або каш.

Які продукти не можна давати дитині до року

Важливо підходити до прикорму з огляду на смаки сім’ї, фінанси і доступність продуктів. Починати прикорм можна з будь-якої їжі, за винятком невеликого списку продуктів, які варто ВІДКЛАСТИ в раціоні дітей до 1 року:

• Молоко тварин може піддати дитину мікротріщинам у слизовій кишечника і ризику кишкової кровотечі, яку складно помітити, але вона може призвести до залізодефіцитної анемії. Також молоко містить занадто багато білків і мінералів, з якими нирки малюка до року не можуть легко впоратися.
• Цукор змінює смак їжі, сприяє ризику розвитку карієсу і формуванню нездорової харчової поведінки.
• Мед не дають через ризик розвитку ботулізму на додачу до тих самих причин, що є у цукру.
• Сіль змінює смак їжі та небезпечна для нормальної роботи нирок.
• Лісові гриби можуть містити солі важких металів, якими дитина може отруїтися.
• Не повністю термічно оброблені продукти – через ризик зараження патогенними мікроорганізмами.
• Смажені продукти містять велику кількість насичених жирів, які світові організації у сфері охорони здоров’я рекомендують обмежувати і дітям, і дорослим.
• Продукти, якими можна вдавитися: наприклад, круглі ягоди, мармелад, цільні горіхи, помідори чері. Овочі та ягоди варто розім’яти виделкою, а горіхи пропонувати у вигляді пасти. Мармеладки варто виключити з раціону, оскільки вони містять цукор.

Перший продукт не такий важливий, як це може здатися. Набагато важливіше з початком прикорму познайомити дитину з різноманіттям смаків, текстур і запахів. А в якому порядку це робити – вибір кожної сім’ї.

Як вводити прикорм

Кожен продукт вводять раз-два на тиждень, починаючи з чайної ложки, поступово збільшуючи обсяг до 30-40 г, а потім до добової норми. Якщо бачите, що дитина сита і відмовляється від їжі, не наполягайте, це може зашкодити харчовій поведінці.

Новий продукт дають на початку дня, щоб відстежити реакцію дитини: чи не заболить живіт, чи не з’явиться алергія, чи запор. Якщо дитина хворіє або їй зробили щеплення, не пропонуйте новий продукт, поки малюк не відновиться.

Прикорм дають до годування грудьми або сумішшю. Із введенням прикорму слід встановити режим харчування, щоб шлунок встигав усе перетравити і не перевантажувався.

Наприклад, у 8-9 місяців може бути такий режим:

• 06:00 – грудне молоко або адаптована молочна суміш, 200-220 мл.
• 10:00 – молочна каша: гречана, вівсяна або мультизернова, 180 г. Фруктове пюре, 30 г, і половина жовтка.
• 14:00 – овочеве пюре – капуста, морква, гарбуз, картопля, 160 г. М’ясне пюре – індичка, кролик або яловичина – або м’ясна фрикаделька, 40 г.
• 18:00 – кефір або йогурт, 180 мл. Сир, 30 г.
• 22:00 – грудне молоко або адаптована молочна суміш, 200-220 мл.

Між годуваннями можна давати грудне молоко або воду. Обсяг рахують так: вік у місяцях множать на десять. У 8 місяців дитині потрібно 80 мл. Поступово дитина перейде на загальний стіл і відмовиться від грудного молока або суміші.

Запам’ятайте

1. У 4-5 місяців ви можете помітити перші ознаки харчового інтересу. Починайте прикорм з будь-якого дозволеного продукту, але стежте за кількістю і реакцією на нову їжу.
2. В Україні прикорм традиційно починають із цвітної капусти, броколі або кабачка.
3. Після овочів підходить черга безмолочних каш. Вибирати слід крупи без глютену – кукурудзу, гречку, рис, подрібнені до стану борошна.
4. У 6 місяців вводять м’ясне пюре з кролика, індички, ягняти, курчати.
5. Із 7 місяців можна давати фруктове пюре, яєчний жовток.
6. З 8 місяців у раціон немовляти додають білу нежирну рибу, дитячі кисломолочні продукти.
7. З 9 місяців поступово розширюють асортимент овочів, фруктів, ягід – дають те, чого не давали раніше.
8. Із введенням прикорму слід встановити режим харчування, щоб не перевантажувати шлунок.
9. Сік, солодкий компот і коров’яче молоко лікарі рекомендують давати тільки після року життя.
10. Супи на м’ясному бульйоні, жирні, гострі, смажені страви не можна давати до 3 років.